- В київському «Арсеналі» мене все влаштовувало, крім ігрової практики. Тренер не міг мені надати стільки ігрового часу, скільки я хотів би. Це була основна причина, інших негативів не було, все влаштовувало.

- Знаю, що в «Арсенал» влітку, у міжсезоння, зверталися команди, які цікавилися тобою…

- Але тоді клуб мене не відпускав, на мене розраховували, контракт із «Арсеналом» у мене закінчується взимку 2013 року. Але згодом з`ясувалося, що більше практики я все ж не матиму і мені пішли на зустріч – віддали в оренду. Цікавилося кілька команд, але коли переговорив із Анатолієм Демяненком інші варіанти вже не розглядав.

- За грою запорізького «Металурга» продовжуєш спостерігати?

- Так, це клуб, який мене виховав. В принципі «Волинь» - тільки третя моя команда.

- Чому ти пішов із Запоріжжя зимою 2011-го?

- Мене з Польовим виставили на трансфер і особливо ніхто нічого не пояснював. Важко назвати причини цього, більше питань ніж відповідей.

- Вони тебе не пробували повернути?

- Повторюся, але після розмови із Демяненком я вже інші пропозиції не обговорював. Загадувати наперед стосовно Луцька ще не має сенсу. Але дуже хочу допомогти «Волині» піднятися у турнірній таблиці, отримати ігрову практику, щось змінити в кар`єрі, отримати нові емоції.

- Яка твоя улюблена позиція на полі?

- Атакувальний півзахисник, хоча коли потрібно було, то грав опорника, лівого чи правого хава. В запорізькому «Металурзі» навіть нападником був.

- На початку травня у матчі із «Волинню» «Арсенал» оформив путівку в Лігу Європи. Тоді ти забив своїй новій команді...

- Так, я щойно вийшов на заміну, отримав пас від Гоменюка, обіграв на замаху двох захисників і пробив у дальній кут.