Поєдинок «Волині» з «Іллічівцем», як і в квітні, пройшов після акомпанементу дощу, який не вщухав у Луцьку, та на слизькому газоні. Утім, природні умови хоч і злякали вболівальників, але не знизили якість футболу. Обидві команди зіграли якщо не супервидовищно, то принаймні із великою кількістю моментів та атак.

Перший тайму у цьому сенсі виграли господарі, які дві третини ігрового часу не пускали візаві до своєї штрафної. Тільки в останні десять хвилин «Іллічівець» притиснув «Волинь» до своєї штрафної. Взагалі, в активі гостей в першому таймі тільки два небезпечних моменти – Майкон та Шевчук відверто вибачили «Волинь», не забивши із 9 та 11 метрів…

Решту ж ігрового часу господарі провели в атаках, але забили тільки одного разу. На 13 (!) хвилині Сімінін віддав Шумахеру, той влетів у штрафну й прострілював на Еріка. Але захисники, які кинулися під цей простріл, відбили на дальній кут вортарського, де чатував Бабатунде. Міхаель з кількох метрів не промахнувся – 1:0!

«Волинь» мала ще кілька прекрасних нагод, втікаючи у контратаки після проникаючих пасів на крайніх хавів Лопеса та Бабатунде. Дещо збавила атакуючий порив лучан травма Артема Кичака. Він потягнув м`яз, відбиваючи небезпечний удар Шевчука… Вийшов Літовченко, який майже відразу врятував свою команду після гарматного удару Полянського із 40 метрів.

Другий тайм розпочався із моменту Бікфалві та Шевчука. Ерік із зручної позиції після пасу Шумахера не влучив у ворота із лінії штрафного, а Шевчук із гострого кута та 12 метрів влучив у руки Літовченка. На 50 хвилині дубль мав робити «Баба», але не скористався помилкою Полянського. Захисник необачно відкинув м’яча Худжамову, пас перехопив нігерієць, але його удар капітан «Іллічівця» відбив ногою… Гості відповіли гольовим моментом Майкона, якого вивели віч-на-віч із Літовченком. Сергій не дав себе перекинути!...

Другий тайм взагалі перетворився на війну нервів, а також моментів Шумахера та Майкона. Перший розрядив гармату зовсім поруч біля «дев'ятки», а колишній «волинянин» пробив повз дальній кут, вибігши віч-на-віч із Літовченком. Апофеоз нервового протистояння – вилучення Шумахера за незрозумілу другу жовту картку, чотири компенсовані хвилини та стійка, яка врятувала ворота Худжамова після раптового удару Лопеса.