Захисник «Волині» Віталій Приндета одним із останніх у команді пішов у відпустку. Разом із Редваном Мемешевим він захищав кольори молодіжної збірної Україні у трьох відбіркових матчах. Віталій розповів клубній прес-службі про враження від виступів за збірну та про плани на літо.

- Віталію, вітаю із літніми канікулами! Чим займаєшся у ці дні?

- Виконую індивідуальні завдання тренерів!

- ???

- Жартую, ще не отримав їх, адже відразу після матчу із «Шахтарем» відбув до збірної. У ці хвилини, поки розмовляю з вами, граю у великий теніс. Це, напевне, мої завдання стосовно підтримки форми. Але думаю, що скоро отримаю відповідні настанови від тренерів. Відпочиватиму небагато, бо у ці дні матиму й інші навантаження – складатиму державні іспити в університеті.

- В останньому матчі «молодіжки» у Черкасах ти не з`явився на полі. Мав ушкодження чи причина відсутності в іншому?

- У збірної був дуже щільний графік, тренери вирішили розділити сили, адже все ж був кінець сезону. В основі вийшли ті, хто був краще готовий на даний момент.

- Якщо пригадати перший у травневому циклі поєдинок із хорватами, можеш сказати, що наша збірна «відскочила» чи результат закономірний?

- Нічия закономірна, бо хоч хорвати більше влучали в ціль, у каркас воріт, але ми під час розбору матч зауважили, що також достатньо пробивали. Хорвати все ж вдома грали, прагнули більше атакувати. Але ж ви бачили, що якби ми реалізували геть усі свої шанси, то навіть із трьома очками могли повернутися.

- Із Ліхтенштейном команда дуже довго «запрягала»…

- Скажу відверто – ми, напевне,  недооцінили суперника. У них є кілька гравців, які швидко втікають у контратаки, крім того, Ліхтенштейн всі свої можливості ретельно реалізовував. Добре, що ми в кінці взялися за справу. Втрачати очок у тому матчі ніяк не можна було.

-  Після нічиєї і двох перемог ми обійшли швейцарців у турнірній таблиці…

- Так, і домашній матч з ними, перемога у цьому поєдинку на 80% «засвітить» нам зелене світло за право зіграти у плей-оф. Виграємо – стовідсотково посядемо друге місце. Різниця забитих і пропущених голів у нас непогана, тому все у наших руках. На початку вересня все вирішиться.

- У збірній грають хлопці з усієї України. У багатьох містах нині війна, тривожна ситуація. Як ви налаштовувалися у таких умовах на матчі?

- Від цих новин нікуди не подітися. Між матчами стежили, щодня читали і обговорювали події. Але своєю грою хотіли підтримати країну. У підсумку - дві перемоги і нічия. Думаю, що з честю відіграли. У такий спосіб попрацювали на користь країни. У Черкасах було дуже приємно бачити повний стадіон і відчути шалену підтримку вболівальників. У таких матчах справді почуваєшся гравцем збірної своєї країни.