- «Шахтар» нині найсильніша команда в Україну, - вважає Старцев. - Вона демонструє технічний і швидкий футбол, який приносить результат. Хлопці з донецької команди вже не перший рік грають разом, тому відрізняються хорошим взаєморозумінням і зіграністю на поле. Протистояти такому потужному супернику, як гірники, звичайно ж, дуже нелегко.

- До поєдинку з «Шахтарем», з яким будь-якому представникові прем'єр-ліги боротися дуже складно, на старті нинішнього сезону «Волинь» провела три матчі – з «Карпатами» (1:1), «Ворсклою» (1:0) і «Чорноморцем» (1:0). Який з них був для команди найважчим?

- Якийсь один виділити мені складно. До таких, мабуть, відніс би кожен з перерахованих матчів. Адже нині в прем'єр-лізі легких ігор не буває. Хоча особисто для мене найбільш непростою була домашня зустріч з «Ворсклою». У нашій грі відчувалася якась нервозність: суперник не давав нам грати в той футбол, в який ми вміємо. Гра з полтавчанами була схожа гойдалки. В інших матчах було інакше. У зустрічі з львів'янами «Волинь» діяла досить впевнено, створивши безліч моментів біля чужих воріт. Однак реалізувати їх, на жаль, не вдалося. З «Чорноморцем» ми також виглядали непогано. У цьому матчі ми виконали установку тренера, зігравши так, як було спочатку заплановано.

- У вашій кар'єрі напевно було чимало пам'ятних матчів. Ігри з «Шахтарем» серед них значаться?

- Так, був такий матч. У сезоні-2006/07. Під час перебування футболістом «Дніпра» вдалося здобути перемогу над гірниками в Донецьку. Ми тоді виграли 3:2, а мені вдалося відбити пенальті від Матузалема. В тому матчі «Дніпро» показав хороший футбол. Такі ігри не забуваються ніколи.

- Раді, що знову набули можливість мати постійну ігрову практику?

- Безумовно. Адже кожен футболіст прагне грати в основному складі і вдосконалювати свою майстерність. В цьому плані ігрова практика – дуже важливий фактор. Вона лише сприяє наявності оптимальної форми.

- Здійснюючи перехід з «Металіста» в «Волинь», де є Віталій Неділько та Денис Шеліхов, питання конкуренції за місце в «рамці» вас не турбувало?

- У той момент, коли я приїхав в луцький клуб, Неділько був травмований. Він лише тепер поступово набирає форму. Що ж стосується Шеліхова, то цей молодий голкіпер недавно покинув команду - «Дніпро» повернув його з оренди назад. Замість нього у нас є інший страж воріт – молодий Літовченко. Його, як і Шеліхова, можна віднести до розряду перспективних кіперів. Він чимало пограв у першій лізі, і в даний момент ми з ним є конкурентами у «Волині». Конкуренція ще нікому не заважала. До того ж її я ніколи не боявся. За період своєї кар'єри мені пощастило працювати пліч-о-пліч з хорошими воротарями, які відрізнялися високою кваліфікацією і користувалися повагою в колективі. Навпаки – мені завжди було цікаво конкурувати з сильними голкіперами. Вони не дають можливості розслабитися, завжди змушуючи тримати себе в тонусі і максимально викладатися на тренуванні.

- Коли відчули, що Анатолій Дем'яненко вам довіряє?

- Коли приїхав у «Волинь», мені ніхто не обіцяв місця в основному складі. Щоб у нього потрапити, необхідно старанно працювати. Кожен день доводилося демонструвати всю свою майстерність під час тренувань і контрольних матчів. Я намагався сумлінно працювати в ході міжсезоння, готуючись до старту нового сезону. Про те, що в першому матчі чемпіонату з «Карпатами» право захищати ворота довірено мені, дізнався на передматчевій установці. Відразу ж переключився, найсерйознішим чином налаштовуючись на гру.

- Свій колишній клуб – «Металіст» часто згадуєте?

- Усі команди, в яких раніше грав, я постійно згадую. І завжди стежу за їх виступами – як в національних турнірах, так і на євроарені. Мені приємно бачити по телевізору знайомі обличчя своїх товаришів і колишніх одноклубників. За них я завжди переживаю.

- У чому, на вашу думку, феномен «Металіста», який шість років поспіль завойовує бронзові нагороди?

- Напевно, в стабільності. Мирону Маркевичу вдалося створити в Харкові хороший боєздатний колектив. Він згуртував хлопців однією спільною метою, вселивши їм, що команді під силу боротися за найвищі місця. Протягом усіх шести сезонів прогрес «Металіста» очевидний. З року в рік команда демонструє стабільну гру, додаючи від матчу до матчу. Кожні півроку в харківський клуб приходять нові виконавці, які завдяки своїй майстерності пожвавлюють гру «Металіста». У нинішньому складі команди Маркевича зібралося багато яскравих виконавців, які демонструють красивий футбол. Латиноамериканські гравці задають тон в Харкові. Нинішній стиль гри «Металіста» в чомусь став схожий на стиль «Шахтаря». Харківська команда добре збалансована у всіх лініях, і як мені здається, їй вже прийшла пора вклинитися в боротьбу за комплект більш цінних нагород.

- Серед ваших помічників, що грають в лінії оборони, футболісти різних національностей. Проблем у розумінні один одного не виникає?

- Ні. Основні підказки, які під час гри застосовує воротар, не раз обговорювалися під час тренувань і в товариських матчах. До того ж, легіонери в обороні «Волині» з балканських країн, що значно полегшує взаєморозуміння на полі. У слов'ян мови схожі, тому ніякого бар'єру у спілкуванні немає.

В'ячеслав Кульчицький, «Спорт-Експрес в Україні»