Матч 16 туру «Волинь» - «Металург» вмістив у себе не тільки чимало рекордів та зароблені три бали у скарбничку лучан, але й дебют юного півзахисника Олександра Чепелюка у Прем’єр-лізі. Вісімнадцятирічний опорник на 85 хвилині замінив Олега Герасимюка. Прикметно, що ця гра була для Саши четвертою за …7 днів. Він встиг зіграти проти запорізького «Металурга» за U-19 і U-21, «Металіста» U-19 і за основний склад проти запоріжців. Прикметно, що всі ці матчі команди «Волині» виграли, а сам Чепелюк в грі у Харкові приніс своїм голом перемогу «хрестоносцям».

- Саша, тебе можна привітати із дебютом у великому футболі. А як розпочинався твій шлях у ньому?

- У нас справжня футбольна родина. У секцію «Волині» мене привів тато. Перший тренером у «Волині» був Микола Володимирович Кльоц. Зі мною тоді займалися, наприклад, Артем Дудік та Дмитро Льозін. Згодом у ДЮФЛ я грав під керівництвом Ярослава Комзюка.  Можна сказати, що іншого вибору, окрім як футбол не мав (посміхається). Тато і його брат непогано грали, дядько був перспективним у «Ковель-Волинь-2», його навіть до київського інтернату колись забирали.  Тато тренувався у тренерів Байсаровича і Мікояна. До речі, своє футбольне прізвисько «Чіля» я від них успадкував, так їх також партнери в командах називали.

- Твій дідусь, народний артист України Василь Чепелюк, як відреагував на футбольні успіхи онука?

- Він мій щирий вболівальник. Підтримує і приходить на матчі на «Підшипнику». Завжди казав, що хотів би, аби прізвище Чепелюк було відомим не тільки у музичному світі, а й у футбольному.

- Часом до музики тебе не привчав?

- Так, я якийсь час відвідував музичну школу, але переміг футбол. Зараз навчаюся в коледжі технологій бізнесу й права, хочу після нього поступити у СНУ на 3 курс.

- Тепер будеш впізнаваним серед студентів?

- Ні, це не для мене… Та й на навчання я тепер зазвичай приходжу здати іспит чи залік, адже тренування забирають увесь час.

- Ти завжди грав опорного хавбека?

- Так, швидкість в мене не надто висока, тому тренери мене відразу поставили у центр поля.

- Ти самокритичний стосовно швидкості. Що ще треба підтягнути у грі?

- Та все  в принципі треба підтягувати. Вихід в основі – це великий аванс, треба забути це й надалі доводити тренерам свою профпридатність. Підтягувати, наприклад,  фізичну форму, міцнішати, щоб можна було поштовхатися із дорослими гравцями у боротьбі за м’яч.  

- За ким із опорників особливо прискіпливо стежиш?

- Бускетс, Крос, Модріч, Хаві, Пірло – їхню гру треба детально засвоювати.

- Минулий тиждень видався нелегким для тебе – чотири матчі за сім днів. Як встигав відновлюватися?

- Важко дався виїзд, адже дорога до Харкова і назад забирає сили. Але ж грати цікавіше, ніж тренуватися.

- Тренери сказали готуватися до гри проти «Металурга» після гри дубля. Хвилювався?

- Аякже! Трибуни, публіка, ультрас, телебачення. Тут все по-іншому. Мандраж тато допоміг подолати, сказав, щоб я все робив, як завжди. І Герасимюк заспокоїв, коли я його замінював. Але всі приємності позаду, тепер готуємося до останнього матчу в Дніпрі.